Леонід Глібов «Ластівка й Шуліка»

Трудяща Ластівка край берега літала, 

 Земельку мокрую збирала, 

 Щоб хатоньку собі зліпить, 

 Щоб де було і їй, і діткам жить, 

 Тихеньку долю веселити, 

 І бога, і людей хвалити. 

 Сидів Шуліка на вербі 

 І так до неї обізвався: 

 — Дивуюсь я тобі,- 

 Не раз я придивлявся, 

 Усе ти між людьми і не боїшся їх, 

 Пройдисвітів таких, 

 Не тільки що під стріхою співаєш, 

 Ще й у вікно літаєш… 

 От хоч і я — не в тебе вдавсь, 

 Шулікою на світі звуся, 

 А лиха від людей набравсь, 

 І зло бере, а все-таки боюся; 

 Досадно стане хоч кому: 

 Тобі привіт, мені — біда велика.- 

 А та йому:

 — Я — Ластівка, а ти Шуліка; 

 Я людям не чинила зла, Де не була, 

 А ти подумай, пане-брате, 

 Яке життя твоє завзяте: 

 Ввесь вік курчат і пташечок хапав, 

 Ні ласки, ні жалю не знав.

 Давно-давно мовляють люде: 

 Що добренько роби, то добре й буде. 

Завдання Питайлика 

- Підкресли персонажів байки. 

-Які риси характеру людини передав автор через алегоричний образ Ластівки та Шуліки? 

- Підкресли, що робив людям Шуліка.

 -Прочитай мораль байки. 

-Підкресли у тексті прийменники, поясни їх правопис. 

- Назви сполучники, які зустрічаються у тексті.