Десь у полях, лісах, гущавині,
Де
вітер неспокійний заблудився,
Де
трави перешіптують пісні,
Де
обрій сонцю тихо поклонився.
Нема
землі такої, як у нас,
Сміється
колосок, низько схилився,
Вона
– земля єдина із окрас,
Де
ти, де я на світі народився.
Чужих
земель ніколи не шукайте,
Чужих
стежок не змушуйте топтати,
В своїх краях щасливі виростайте,
Де
Батьківщина рідна ненька–мати.

Немає коментарів:
Дописати коментар