Слово наше рідне! Павло Тичина

 

 Слово наше рідне!

Ти — сьогодні зазвучало

як початок, як начало,

як озброєння всім видне,

слово наше рідне!

 

То ж цвілась калина,

червоніла, достигала,

всьому світу заявляла:

я — країна Україна —

на горі калина!

 

А Вкраїни ж мова —

мов те сонце дзвінкотюче,

мов те золото котюче,

вся і давність, і обнова —

українська мова.

 

Гарне ж ти на вроду!

Бо ти єсть не всепрощення:

ти в боях пройшло хрещення —

слово мужнього народу,

що не дрогне зроду.

 

Ми в тобі знаходим:

блиски гроз і цвіт задуми,

пісні дзвін, моральність думи,

ми в похід з тобою ходим —

все в тобі знаходим.

 

Розцвітай же, слово,

і в родині, і у школі,

й на заводі, і у полі

пречудесно пречудово —

розцвітай же, слово!

 

Хай ізнов калина

червоніє, достигає,

всьому світу заявляє:

я — країна Україна —

на горі калина!